А давайте вже будемо чесними?

Давайте розповімо, сидячи за барною стійкою, новому симпатичному кавалеру, що на цю ніч - він спонсор, і нічого більше, що наша мета - відпочити і на халяву випити, а не знайти свою любов або крапельку одноразового інтиму.

Давайте заздалегіть скажімо бабі, яку закликаємо додому "на солодощі з чаєм", що ніякого цукерково-букетного періоду насправді не буде. Що ніч обернеться не відносинами а порваними панчохами і зім'ятою постіллю.

Давайте нарешті зізнаємося всім своїм знайомим, яким відповіли на смс-ки тижневої давності, що сьогодні просто нудно, а не що зрозуміли, як сильно сумуємо і що справ була купа така, що вище всіх дахів над будинками.

Давайте розповімо улюбленим, що йшли, тому що ви..бувались, що уваги більше хотіли, тому і влаштували демонстрацію психів.

Давайте розповімо своїм колишнім, чому зраджували, чого в коханні і в побуті ніколи не вистачало.
Давайте відповімо на небажані дзвінки і пояснимо причини, за якими наярювати більше не варто.

Давайте припинимо носити маски і приховувати свої обличчя за ними, показуючи те, що хочуть бачити і те, чого немає апріорі.

Давайте попросимо про допомогу, коли вона необхідна, забудемо про гордість, коли сил не вистачає і самому впоратися складно.

Давайте зізнаємося тим, про кого думаємо самотніми ночами, зізнаємося в почуттях, а не продовжимо мовчати і обхідними ходити, тихо поглядаючи з боку на можливе щастя.


Давайте не будемо більше вселяти надію в голови тим, хто не потрібен, але хто щоночі про нас згадує, мріючи про те, що коли-небудь ... скажімо прямо, що немає, ніколи не буде.

Давайте вже будемо чесними. Жити так набагато легше, а в щирості немає ні грама ганебного. Соромно інше: коли за брехнею людини в людині не видно...